- добігти
- [доуб’і/гтие]
доб'іжу/, доб'іжи/ш, доб'іжиемо/, доб'іжиете/; нак. доб'іжи/, доб'іж'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
добігти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
добігти — див. добігати … Український тлумачний словник
добігати — а/ю, а/єш, недок., добі/гти, біжу/, біжи/ш, док. 1) Бігом досягати якого небудь місця; прибігати. || перен. Швидко рухаючись, поширюючись, досягати чого небудь (про хвилі, звуки і т. ін.). || перен. Наближатися до кінця, завершуватися. 2) тільки… … Український тлумачний словник
доноситися — донестися (про звуки, запахи й под. ставати чутним, відчутним), долітати, долетіти, доходити, дійти, долинати, долинути, досягати, досягти, досягнути, приноситися, принестися, прилітати, прилетіти, прибиватися, прибитися, добігати, добігти,… … Словник синонімів української мови
долітати — літам, таш, Ол. Добігати, добігти. Так го ногы боліли, же ледво долетів домів … Словник лемківскої говірки
допадати — падам, Ол. [1.] Добігати, добігти до чогось. Допав єм до хыжы. [2.] Наздогнати. Але м го нарешті допав … Словник лемківскої говірки
домчати — чу/, чи/ш, док. 1) перех. Швидко довезти, доставити, донести кого небудь до певного місця. 2) неперех. Дуже швидко доїхати, добігти до якого небудь місця … Український тлумачний словник
доскочити — чу, чиш, док. 1) неперех. Те саме, що доскакати. 2) неперех., розм. Добігти, добратися куди небудь за короткий відтинок часу. 3) перех., рідко. Добути що небудь. 4) перен., перех. Досягнути, домогтися чого небудь. || Наробити, накоїти чогось… … Український тлумачний словник
подобігати — а/ємо, а/єте, док. Добігти (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник